Українська

дик-та́-тор

Іменник.

Корінь: --.

особа, яка користується необмеженою владою в керівництві державою ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
перен. той, хто веде себе стос. до інших владно і нетерпимо, нав'язуючи свою волю ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
істор. у Стародавньому Римі – посадова особа, призначена сенатом у випадку внутрішньої або зовнішньої небезпеки, яка мала необмежені повноваження ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ?

Список перекладів
Англійська_en: будь ласка, додайте переклад, якщо можете Японська_ja: будь ласка, додайте переклад, якщо можете

Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5

диктатор