каламуть

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	каламу́ть	каламу́ті
Р.	каламу́ті	каламу́тей
Д.	каламу́ті	каламу́тям
З.	каламу́ть	каламу́ті
Ор.	каламу́тю	каламу́тями
М.	каламу́ті	каламу́тях
Кл.	каламу́те*	каламу́ті*

ка-ла-му́ть

Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кал-; інтерфікс: -а-; корінь: -муть-.

Вимова

• • МФА: [kɐlɐˈmutʲ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. каламутна рідина ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. суміш із різних нерозчинених у цій рідині частинок ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. перен. туман, імла, тьмяність ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. затьмареність ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
5. перен. неспокій, тривога ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
6. безладдя, лихоліття ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

1. каламуття

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: каламуття прикметники: каламутний

Етимологія

Від ??

Переклад

каламутна рідина

суміш із різних нерозчинених у цій рідині частинок

туман, імла, тьмяність

затьмареність

неспокій, тривога

безладдя, лихоліття

Джерела

• Словник УЛІФ: каламуть
• Словник УЛІФ: каламуть