корепетитор

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

ко-ре-пе-ти́-тор

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. піаніст, помічник оперного диригента, що розучує з виконавцем сольні партії. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

1. концертмейстер

Споріднені слова

• зменш.-пестливі. форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: корепетитор