мати

Матеріал з Вікісловника
(Перенаправлено з мама)
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

мати I[ред.]

ма́-ти

Іменник.

відм. однина множина
Н. ма́ти матері́
Р. ма́тері матері́в
Д. ма́тері матеря́м
З. ма́тір матері́в
О. ма́тір'ю матеря́ми
М. на/у ма́тері на/у матеря́х
К. ма́ти матері́

Вимова[ред.]

Зразкова:

Поширена помилкова:

Значення[ред.]

Іменник:

  1. жінка, щодо своїх дітей. ◆ Рідна мати. ◆ Багатодітна мати. ◆ Мати родини. ◆ Нерідна мати - мачуха.
  2. самиця, стосовно своїх малят. ◆ немає прикладів застосування.
  3. Жінка, що має або мала дитину. ◆ немає прикладів застосування.
  4. перен. джерело, початок чогось. ◆ немає прикладів застосування.
  5. перен. Про що-небудь дуже близьке, дороге, рідне. ◆ немає прикладів застосування.
  6. звертання до літньої жінки. ◆ немає прикладів застосування.
  7. черниця.
    ◆ Мати моя! Ой, матінко! — вигук, що виявляє подив, радість, горе.
    ◆ Ма́ти-одина́чка — жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її (їх) без чоловіка.
    ◆ Бо́жа (Госпо́дня, Пречи́ста) Ма́ти рел. — Богородиця, мати Христа.
    ◆ Крий (не дай) Ма́ти Бо́жа! — вигук, яким виражають застереження, побоювання.
    ◆ Ма́ти Бо́жа! — вигук, яким виражають здивування, захоплення, переляк і т. ін.

Синоніми[ред.]

Асоціації[ред.]

добра, ніжна, рідна, ласкава, лагідна

Фразеологізми[ред.]

Похідні слова[ред.]

Переклади[ред.]

Джерела[ред.]


мати II[ред.]

  1. форма називного, знахідного і кличного відмінків множини від мат I, IV

мати III[ред.]

  1. форма родового відмінка однини, називного, знахідного і кличного відмінків множини від мата

мати IV[ред.]

ма́-ти

Дієслово.

Значення[ред.]

  1. також без додатка уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось;
    • уживається для вираження наявності в когось дітей, родичів, близьких людей;
    • у сполуч. з кільк. числ. та iм. рік, літа уживається на означення чийогось віку
    • у сполуч. з кільк. числ. та назвами мір уживається на означення об'єму, розміру й т. ін. чого-небудь ◆ Кімната має 15 м². ◆ Книжка має 20 друкованих аркушів.
    • виражає наявність у кого-, чого-небудь певної ознаки, властивості, якості
    • одержувати, заробляти що-небудь
    • здобути освіту, чин і т. ін. ◆ Мати досвід. ◆ Мати значення. ◆ Мати право.
  2. також без додатка уживається на означення того, що хто-, що-небудь є в чийомусь розпорядженні, користуванні, а також указує на наявність чогось у когось у певний момент, період
    • розм. зазнавати покарання, докорів і т. ін. ◆ Мати час.
  3. у сполуч. з назвами стану та дії. перебувати в стані, виконувати дію, на які вказує іменник у знах. відмінкові.
    • виявляти певні почуття, переживати щось
    • від кого. бути об'єктом певної дії, відчувати чиєсь ставлення. ◆ Мати вплив. ◆ Мати надію. ◆ Мати попит. ◆ Не мати сумніву.
  4. у сполуч. з абстр. ім. та інфін. перебуваючи в стані, на який указує іменник у знах. відмінкові, виконувати дію, виражену наступним інфінітивом. ◆ Мати сміливість висловити свої припущення. ◆ Мати намір.
  5. за кого – що, розм. вважати когось, щось ким-, чим-небудь.
  6. з інфін. уживається на означення того, що хтось повинен робити (зробити) що-небудь.
    • бути змушеним через обставини робити (зробити) що-небудь
    • збиратися, намірятися що-небудь робити (зробити)
    • уживається для творення форм майбутнього часу дієслова.
      ◆ Ма́є бу́ти — а) (що) повинно щось відбутися, настати; б) (хто) хтось повинен прийти, прибути куди-небудь чи бути присутнім десь; в) (що) повинно щось міститися де-небудь.
      ◆ Ма́ти ра́цію — бути правим, діяти, думати правильно, слушно.

Фразеологізми[ред.]

Переклад[ред.]
Отримано з http://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=мати&oldid=193586