мати

Українська

мати I

Морфологічні та синтаксичні властивості

ма́-ти

Іменник.

відмінок	однина	множина
Н.
Р.
Д.
З.
Ор.
М.
Кл.

Вимова

Зразкова:

• МФА: [ˈmɑtɪ̞]
•  вимова^{?, файл}

Поширена помилкова:

• МФА: [ˈmɑtɨ]
•  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. жінка, щодо своїх дітей. ◆ Рідна мати. ◆ Багатодітна мати. ◆ Мати родини. ◆ Нерідна мати - мачуха.
2. самиця, стосовно своїх малят. ◆ немає прикладів застосування.
3. жінка, що має або мала дитину. ◆ немає прикладів застосування.
4. перен. джерело, початок чогось. ◆ немає прикладів застосування.
5. перен. про що-небудь дуже близьке, дороге, рідне. ◆ немає прикладів застосування.
6. звертання до літньої жінки. ◆ немає прикладів застосування.
7. черниця

Синоніми

1. матір, уроч. , поб. неня, ненька, мама, паніматка; (під час пологів) породілля, роділля, поліжниця; * (нерідна) мачуха, (божа) Матір, лаг. матінка, матуся, мамуся, мамуня, мамунця, мамця
2. —
3. родителька, рідк. порожденниця
4. —
5. —
6. —
7. Шаблон:рос. матушка

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• альма матер — шанобливо про рідний навчальний заклад
• багатодітна мати
• Божа Мати (Господня Мати, Пречиста Мати)
• вража мати (лиха мати, бісова мати) - лайка
• в чому мати народила - голий
• до чортової матері (до бісової матері, до вражої матері) - лайка
• крий Мати Божа! (не дай Мати Божа!)
• Мати Божа!
• мати моя!
• мати-одиначка
• мати родини
• нерідна мати — мачуха
• ой, матінко!
• рідна мати
• рідна мати не впізнає — сильно змінився
• має бути
• мати вплив
• мати досвід
• мати значення
• мати надію
• мати намір
• мати попит
• мати право
• мати рацію
• мати сміливість
• мати час
• не мати сумніву

◆ Мати моя! Ой, матінко! — вигук, що виявляє подив, радість, горе.
◆ Ма́ти-одина́чка — жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її (їх) без чоловіка.
◆ Бо́жа (Госпо́дня, Пречи́ста) Ма́ти рел. — Богородиця, мати Христа.
◆ Крий (не дай) Ма́ти Бо́жа! — вигук, яким виражають застереження, побоювання.
◆ Ма́ти Бо́жа! — вигук, яким виражають здивування, захоплення, переляк і т. ін.

Споріднені слова

зменш.-пестливі форми: матуня, матусенька, матуся ін. іменники: безматок, материзна, материнки, материнство, матиця, матінка, матірщина, матка, маточка, маточина, маточник, матушник, матюк, прамати прикметники: материнський

Асоціації

добра, ніжна, рідна, ласкава, лагідна

Переклад

жінка, щодо своїх дітей

англійська: mother болгарська: майка грецька: μητέρα есперанто: patrino іспанська: madre чол. італійська: madre чол. каталонська: mare чол. латинська: mater

німецька: Mutter нідерландська: moeder окситанська: maire чол. польська: matka російська: мать турецька: anne угорська: anya французька: mère чол.

самиця, стосовно своїх малят

жінка, що має або мала дитину

джерело, початок чогось

про що-небудь дуже близьке, дороге, рідне

звертання до літньої жінки

черниця

англійська: monk (en) fem

Джерела

• Караванський Святослав, «Практичний словник синонімів української мови», Друге видання доповнене й опрацьоване. «Українська Книга» — Київ, 2000, ISBN 966-7219-11-9

мати II

1. форма називного, знахідного і кличного відмінків множини від мат I, IV

мати III

1. форма родового відмінка однини, називного, знахідного і кличного відмінків множини від мата

дієслово

Морфологічні та синтаксичні властивості

ма́-ти

Дієслово.

Значення

1. також без додатка уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось;
   • уживається для вираження наявності в когось дітей, родичів, близьких людей;
   • у сполуч. з кільк. числ. та iм. рік, літа уживається на означення чийогось віку
   • у сполуч. з кільк. числ. та назвами мір уживається на означення об'єму, розміру й т. ін. чого-небудь ◆ Кімната має 15 м². ◆ Книжка має 20 друкованих аркушів.
   • виражає наявність у кого-, чого-небудь певної ознаки, властивості, якості
   • одержувати, заробляти що-небудь
   • здобути освіту, чин і т. ін. ◆ Мати досвід. ◆ Мати значення. ◆ Мати право.
2. також без додатка уживається на означення того, що хто-, що-небудь є в чийомусь розпорядженні, користуванні, а також указує на наявність чогось у когось у певний момент, період
   • розм. зазнавати покарання, докорів і т. ін. ◆ Мати час.
3. у сполуч. з назвами стану та дії. перебувати в стані, виконувати дію, на які вказує іменник у знах. відмінкові.
   • виявляти певні почуття, переживати щось
   • від кого. бути об'єктом певної дії, відчувати чиєсь ставлення. ◆ Мати вплив. ◆ Мати надію. ◆ Мати попит. ◆ Не мати сумніву.
4. у сполуч. з абстр. ім. та інфін. перебуваючи в стані, на який указує іменник у знах. відмінкові, виконувати дію, виражену наступним інфінітивом. ◆ Мати сміливість висловити свої припущення. ◆ Мати намір.
5. за кого – що, розм. вважати когось, щось ким-, чим-небудь.
6. з інфін. уживається на означення того, що хтось повинен робити (зробити) що-небудь.
   • бути змушеним через обставини робити (зробити) що-небудь
   • збиратися, намірятися що-небудь робити (зробити)
   • уживається для творення форм майбутнього часу дієслова.
     ◆ Ма́є бу́ти — а) (що) повинно щось відбутися, настати; б) (хто) хтось повинен прийти, прибути куди-небудь чи бути присутнім десь; в) (що) повинно щось міститися де-небудь.
     ◆ Ма́ти ра́цію — бути правим, діяти, думати правильно, слушно.

Переклад

англійська: have

німецька: haben нідерландська: hebben польська: mieć російська: иметь французька: avoir