мовник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
мовник (не зазначено розбиття на склади)
Іменник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- Те саме, що мовознавець. ◆ Мовник диктує друкарці переклад з російської. Олексій Кундзіч, Діези.., 1956, 7.
- Викладач мови та літератури в школі; викладач мови в інституті. ◆ Що ж до знань, то за порадами до Жежери звертались не тільки два біологи, а й мовник Валентина Іванівна. Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 180.
- (теле- чи радіо) — суб'єкт господарювання, який створює телевізійні чи радіопрограми й передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів шляхом трансляції та ретрансляції для приймання їх споживачами.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |