на люди
Українська[ред.]
Тип та синтаксичні ознаки[ред.]
Стійка словосполука (усталене словосполучення). Використовується як прислівникова група.
Вимова[ред.]
- МФА: [nɑ ˈlʲʊdɪ]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- в оточення інших, сторонніх осіб ◆ — Чи було так з тобою? Хочеш піти скоріше на люди, де багато народу, але почуваєш себе ще більш самотньо, Юрій Яновський, «Твори в п'яти томах, т. II», 1958 р. ◆ Сам хазяїн з'явився на люди в якомусь арештантському сіряку. Олесь Гончар, «Твори в чотирьох томах, т. II», 1959 р.
Синоніми[ред.]
- —
Антоніми[ред.]
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
Холоніми[ред.]
- —
Мероніми[ред.]
- —
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |