оракул

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. у стародавніх греків, римлян та деяких народів сходу – пророцтва, що нібито йшли від богів і витлумачувалися жерцями
   • божество, що пророкувало, а також жрець, який це пророцтво витлумачував
   • місце, храм, де давалися ці пророцтва. дельфійський оракул
2. особа, висловлювання якої визнаються незаперечною істиною
3. ворожильна книга ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

• зменш.-пестливі. форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: оракул