оракул

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. у стародавніх греків, римлян та деяких народів сходу – пророцтва, що нібито йшли від богів і витлумачувалися жерцями
    • божество, що пророкувало, а також жрець, який це пророцтво витлумачував
    • місце, храм, де давалися ці пророцтва. дельфійський оракул
  2. особа, висловлювання якої визнаються незаперечною істиною
  3. ворожильна книга ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі. форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]