оракул
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Іменник, чоловічий рід.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- у стародавніх греків, римлян та деяких народів сходу – пророцтва, що нібито йшли від богів і витлумачувалися жерцями
- божество, що пророкувало, а також жрець, який це пророцтво витлумачував
- місце, храм, де давалися ці пророцтва. дельфійський оракул
- особа, висловлювання якої визнаються незаперечною істиною
- ворожильна книга ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |