претендент
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | претенде́нт | претенде́нти |
| Р. | претенде́нта | претенде́нтів |
| Д. | претенде́нтові претенде́нту |
претенде́нтам |
| З. | претенде́нта | претенде́нтів |
| Ор. | претенде́нтом | претенде́нтами |
| М. | претенде́нтові претенде́нту |
претенде́нтах |
| Кл. | претенде́нту | претенде́нти |
пре-тен-де́нт
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -претенд-; суфікс: -ент.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- той, хто претендує на що-небудь, хто має підстави одержати щось, заволодіти чимсь.
- юридична або фізична особа, яка подала заявку на участь у конкурсі. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
[ред.]- кандидат
Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від прете́нзія, прете́нсія Куз, претенде́нт, претензі́йний, претенсі́йний Куз, претендува́ти, претенту́вати «претендувати» Мед; — рос. прете́нзия, білор. прэтэ́нзія, пол. pretensja, чеськ. pretense, словац. pretenzia, в.-луж. pretensija, болг. претенция, мак. претензија, сербохорв. прете̏нзијa, словен. pretenzíja; — через польське посередництво запозичено із середньолатинської мови; lam. praetēnsiō «претензія» зводиться до лат. praetendo «витягую, тримаю перед собою; наводжу як аргумент, виправдовуюся», утвореного за допомогою префікса лат. prae- «перед-» від лат. tendo «тягну», пов'язаного з teneo «тримаю, досягаю» і спорідненого з санскр. tanṓti «тягне, натягує», гр. τείνω «тягну», psl. teneto «тенето», укр. тенето. — СІС2 678; Фасмер III 361; Черных II 66; Kopaliński 782; Ноłub— Lyer 393; Walde—Hofm. II 662—664. — Див. ще преа́мбула, тене́то.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| Список перекладів | |