приміта
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Іменник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. те, що характеризує кого-, що-небудь, відмітна ознака когось, чогось; особливість.
- тільки чийсь зовнішній вигляд.
- властивість кого-, чого-небудь.
- те, що свідчить про що-небудь; зовнішній вияв, ознака чогось.
- предметний доказ чого-небудь.
- основа передбачення чого-небудь.
- за народним повір'ям – те, що є передвістям чого-небудь.
- предмет, зображення, мітка, які вказують на що-небудь; знак. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |