приміта

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	примі́та	примі́ти
Р.	примі́ти	примі́т
Д.	примі́ті	примі́там
З.	примі́ту	примі́ти
Ор.	примі́тою	примі́тами
М.	примі́ті	примі́тах
Кл.	примі́то*	примі́ти*

приміта

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: при-; корінь: -міт-; закінчення: -а.

Вимова

• • МФА: [premʲitɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. те, що характеризує кого-, що-небудь, відмітна ознака когось, чогось; особливість. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • тільки чийсь зовнішній вигляд. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • властивість кого-, чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. те, що свідчить про що-небудь; зовнішній вияв, ознака чогось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • предметний доказ чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. основа передбачення чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • за народним повір'ям: те, що є передвістям чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. предмет, зображення, мітка, які вказують на що-небудь; знак. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: приміта