убавляти
Українська[ред.]
Після слів, що закінчуються на голосний, уживають відміни вбавляти.
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
у-бав-ля́-ти
Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — убавити
Префікс: у-; корінь: -бав-; суфікси: -л-я-ти-
Вимова[ред.]
- МФА: [(w)ubɑu̯ˈλɑtɪ]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розважати ◆ Ой ти, матусю, і кужеля збавиш і моєї маленької дитини не вбавиш. Б. Грінченко, «Этнографические материалы, собранныев Черниговской и соседних с ней губерниях»
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Б. Грінченко. "Словарь української мови".