убрехатися
Українська[ред.]
Після слів, що закінчуються на голосний, уживають відміни вбрехатися.
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Дієслово.
Корінь: --
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- док. наговорити стільки чи такої неправди, що вона стає виявляється; забрехатися ◆ От же вбрехався ти: не так діло було.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Б. Грінченко. "Словарь української мови".