умандатований
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
у-ман-да-то́-ва-ний
Дієприкметник.
Префікс: у-; корінь: -мандат-; суфікси: -ов-ан; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дієприкм. минулого часу, пасивного стану до умандатовати ; наділений мандатом. ◆ …активний журналіст, і трудівник на освітній ниві і умандатований народний посол — член Центральної Ради. Джерело — Українські вісті, №53 (205), рік IV, 30.06.1948.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |