фіга

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

фіга (не зазначено розбиття на склади)

Іменник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

    • МФА: одн. [fʲiɣɐ], мн. []
  • noicon

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Те саме, що дуля.
  2. Ніщо.
    Ні фіга. - Нічого
  3. Ніхто.
    Фіг його знає. — Невідомо.
  4. Зовсім ні.
    Фіг підробиш - Не підробиш.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Етимологія[ред.]

Від фіга

Джерела[ред.]

  • Леся Ставицька. Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників - Київ: Критика, 2008