*čudo

Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявності не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Невідома

Морфологічні та синтаксичні властивості

ču-do

Відмінювання *čudo (основа на -es-)

Відмінок	Однина	Двоїна	Множина
Називний	*čudo	*čudesě	*čudesa
Родовий	*čudese	*čudesu	*čudesъ
Давальний	*čudesi	*čudesьmа	*čudesьmъ
Знахідний	*čudo	*čudestě	*čudesa
Орудний	*čudesьmь	*čudesьmа	*čudesy
Місцевий	*čudese	*čudesu	*čudesьхъ
Кличний	*čudo	*čudesě	*čudesa

Вимова

• МФА: [tʃʲudɔ]

Семантичні властивості

Значення

1. чудо, диво.

Синоніми

1. *divo, *kudo

Похідні слова

• Праслов’янська: *čudъnъ(jь)
• Церковнослов’янська: чѹдо
• Західнослов’янські мови:
  • Лужицькі:
    • Верхньолужицька: čwódo
  • Польська: cudo, czudo
  • Словацька: čudo
• Південнослов’янські мови:
  • Болгарська: чудо
  • Македонська: чудо
  • Сербохорватська:

    Кирилиця: чy̏до

    Латиниця: čuda

  • Словенська: čúdo, čudo
• Східнослов’янські мови:
  • Давньоруська: чудо
  • Білоруська: чуда
  • Російська: чудо
  • Українська: чудо

Етимологія

Пояснюють як іменник із суфіксом *-d від дієслова псл. *čuti, що може сягати піє. *keudos.

Джерела

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1977. Выпуск 4: *čaběniti — *děl'a / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1977. — 235 с.