*aduxa
Зовнішній вигляд
Праслов’янська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]a-du-xа
Відмінювання *aduxa (основа на -ā-)
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
---|---|---|---|
Називний | *aduxa | *adusě | *aduxy |
Родовий | *aduxy | *aduxu | *aduxъ |
Давальний | *adusě | *aduxamа | *aduxamъ |
Знахідний | *aduxǫ | *adusě | *aduxy |
Орудний | *aduxojǫ, *aduxǫ | *aduxamа | *aduxamі |
Місцевий | *adusě | *aduxu | *aduxasъ, *aduxaхъ |
Кличний | *aduxo | *adusě | *aduxy |
Вимова
[ред.]- МФА: [aduxa]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- ядуха.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Похідні слова
[ред.]
Етимологія
[ред.]Похідне із префіксом псл. *a- (зазвичай зі значенням наближености, а тут близький до псл. *za-) від основи псл. *dux-, *duxъ, *dyšati. Наголос на первісно префіксі доводить її колишню довготу, і робить сумнівним вивід від псл. *ję-dux-.
Джерела
[ред.]Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.