*ama
Праслов’янська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
a-mа
Відмінювання *ama (основа на -ā-)
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
---|---|---|---|
Називний | *ama | *amě | *amy |
Родовий | *amy | *amu | *amъ |
Давальний | *amě | *amamа | *amamъ |
Знахідний | *amǫ | *amě | *amy |
Орудний | *amojǫ, *amǫ | *amamа | *amamі |
Місцевий | *amě | *amu | *amasъ, *amaхъ |
Кличний | *amo | *amě | *amy |
Вимова[ред.]
- МФА: [ama]
Семантичні властивості[ред.]
Альтернативні форми[ред.]
Значення[ред.]
- яма.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Похідні слова[ред.]
- Західнослов’янські мови:
- Південнослов’янські мови:
- Східнослов’янські мови:
Етимологія[ред.]
Однозначна реконструкція первсіної форми неясна. Утім укладачі ЭССЯ припускають протетичну природу *j-. У такім разі псл. *ama споріднене з ірл. uaimh «нора, могила, печера» та ав. ŭnā- «діра, тріщина в землі». Сягає піє. āmā чи ōmā, що самé походить від піє. ōu-mā.
Джерела[ред.]
Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.