*asenъ
Праслов’янська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]a-se-nъ
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
---|---|---|---|
Називний | *asenъ | *asena | *aseni |
Родовий | *asena | *asenu | *asenъ |
Давальний | *asenu | *asenoma | *asenomъ |
Знахідний | *asenъ | *asena | *aseny |
Орудний | *asenъmь, *asenomь | *asenoma | *aseny |
Місцевий | *aseně | *asenu | *aseněxъ |
Кличний | *asenе | *asena | *aseni |
Вимова
[ред.]- МФА: [asʲɛnŭ]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Похідні слова
[ред.]
- Західнослов’янські мови:
- Південнослов’янські мови:
- Східнослов’янські мови:
- Українська: ясен
Етимологія
[ред.]Первісніша форма, на відміну від псл. *asenь. Найближче відповідає лат. ornus ← *osenos, при чому їх об'єднує не лише спільний корінь *оs-, а й спільний розширювач *en-. Слов'янська форма сягає піє. *ōseno- з довготою кореневої голосівки, відбиваючи, видимо, уторинне подовження. Споріднене з лит. úosis, лтс. uosis, uoss «ясень». Утім балтійські й слов'янські форми різняться за будовою, хоч і сягають давньої основи на шелестівку піє. *ōs-i-, *ōs-en-o.
Джерела
[ред.]Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.