*linьba
Невідома[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
li-nь-ba
Відмінювання *linьba (основа на -ā-)
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
---|---|---|---|
Називний | *linьba | *linьbě | *linьby |
Родовий | *linьby | *linьbu | *linьbъ |
Давальний | *linьbě | *linьbamа | *linьbamъ |
Знахідний | *linьbǫ | *linьbě | *linьby |
Орудний | *linьbojǫ, *linьbǫ | *linьbamа | *linьbamі |
Місцевий | *linьbě | *linьbu | *linьbasъ, *linьbaхъ |
Кличний | *linьbo | *linьbě | *linьby |
Вимова[ред.]
- МФА: [lʲinʲĭba]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- линьба, час линяння.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Похідні слова[ред.]
- Східнослов’янські мови:
- Українська: линьба
Етимологія[ред.]
Похідне від псл. *liniti із суфіксом псл. *-ьba. Давність і вік лексеми неясні.
Джерела[ред.]
Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1988. Выпуск 15: *lětina — *lokačь / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1988. — 263 с.