*męty
Праслов’янська
[ред.]Походження
[ред.]Виник як різновид до псл. *męta, запозиченого з лат. mentʰa, що походе з гр. μίνθη. Прямий зв'язок з останнім є менш імовірним з огляду на подальший розвій (пор. те саме псл. *męty, *-ъve) саме на заході південнослов'янських мов, що підтверджує тісніший зв'язок із заходом. Також не переконливе припущення про запозичення з герм. *mintō, бо обґрунтованішим є продуктивність слов'янської моделі на -y(← -ū) саме серед назв рослин.
Іменник
[ред.]Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
---|---|---|---|
Називний | *męty | *mętъvi | *mętъve |
Родовий | *mętъve | — | *mętъvъ |
Давальний | *mętъvi | — | *mętъvamъ |
Знахідний | *mętъvь | *mętъvi | *mętъvi |
Орудний | *mętъvьjǫ | — | *mętъvami |
Місцевий | *mętъve | — | *mętъvaxъ |
Кличний | *mętъvi | *mętъvi | *mętъve |
Споріднені слова
[ред.]- Церковнослов'янська: мѧтва
- Східнослов'янські мови:
- Давньоруська: мятва
- Західнослов'янські мови:
- Південнослов'янські мови:
Джерела
[ред.]Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1992. Выпуск 19: *męs(’)arь — *morzakъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1992. — 255 с.