al
Іспанська[ред.]
Злита форма прийменника a з визначеним артиклем чол. рода el.
Полабська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Прислівник
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Етимологія[ред.]
Джерела[ред.]
Słownik etymologiczny języka drzewian połabskich / Polska Akademia Nauk. Zakład narodowy imienia Ossolińskich; Tadeusz Lehr-Spławiński, Kazimierz Polański. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1962. Zeszyt 1: A — D′üzd.
Румунська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Присвійний артикль чоловḭчого роду, однина.
Вимова[ред.]
- МФА: [al]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Використовується:
- перед присвійними займенниками ◆ Motanul acesta e al meu. — Цей кіт мій.
- перед порядковими числівниками ◆ al doilea — другий
- перед іменниками в родовом відмінке, якщо вони йдуть не відразу після іменника, який вони визначають ◆ Prietenul bun al fratelui meu. — Добрий друг мого брата. , чи йдуть після іменника в неозначеній формі. ◆ Un prieten al fratelui meu. — Один із друзів мого брата.