dieu

Матеріал з Вікісловника

Французька
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

однина множина
dieu dieux

dieu

Іменник чоловічого роду.

Корінь: -dieu-


Вимова[ред.]

  • МФА: одн. [djø], мн. [djø]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Бог ◆ немає прикладів застосування.
  2. бог, божество; кумир ◆ Jupiter est le maître des dieux, le père des hommes et des dieux. Mars, dieu de la guerre.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від лат. deus.