недок., розм.перех. і без додатка. говорити невиразно, нерозбірливо ◆ Гапка й собі бурчала щось під носом Франко
докучливо висловлювати своє невдоволення чим-небудь, дорікати комусь ◆ Молодицям вся неволенька,— У колисці дитина кричить, На припічку та горщик біжить, У запічку свекруха бурчить Народна лірика
неперех. утворювати одноманітні, приглушені, схожі на булькання звуки; дзюрчати (про річку, струмок і т. ін.)
безос. утворювати переливчасті звуки низького тону (при переміщенні їжі в шлунку) ◆ У животі в матушки Раїси приємно бурчало вісі ситої м'ясної вечері Донченко
прослухати вимову?, файл