відчуженість
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відчуженість (не зазначено розбиття на склади)
Іменник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- Стан за знач. відчужений. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: відчуженість
- Відчуженість // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.