відчужений

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. Дієприкм. пас. мин. ч. до відчужити ◆ немає прикладів застосування.
   у знач. прикм.
2. Який виражає байдужість, холодність до когось. ◆ немає прикладів застосування.
3. Який законно відібраний у когось. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники: відчуження, відчуженість
• прикметники:
• дієслова: відчужити, відчужувати
• прислівники: відчужено

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: alienated, aloof, barred, detached, discharged, dismissed, estranged, ousted, removed, suspended, Російськаru: отчужденный, отрешенный, отстранен, отстраненный

Джерела

• Словник УЛІФ: відчужений
• відчужений // Словник української мови : в 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.