Шаблон:етимологія:кукуц

куку́ц «невеликий хлібець, який дають дітям у день нового року; пасочка (вид печива) Ж», куку́ци «вид страви» Ко; — запозичення з молдавської або румунської мови; рум. cocúţ «калачик» є похідним від cócă «тісто», пов’язаного з coáce «пекти», яке зводиться до нар.-лат. cocere (<лат. coquo, coquere) «варити, пекти»; необґрунтованим є виведення (Scheludko 136) від cocúţă «мала дитина; лялька».— Vrabie Romanoslavica 14, 156; DLRM 160, 162; СДЕЛМ 188.— Див. ще деко́кт, пекти́.