абітурієнтський
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | абітуріє́нтський | абітуріє́нтська | абітуріє́нтське | абітуріє́нтські |
Р. | абітуріє́нтського | абітуріє́нтської | абітуріє́нтського | абітуріє́нтських |
Д. | абітуріє́нтському | абітуріє́нтській | абітуріє́нтському | абітуріє́нтським |
З. | абітуріє́нтського (іcт.) абітуріє́нтський (неіст.) |
абітуріє́нтську | абітуріє́нтське | абітуріє́нтських (іст.) абітуріє́нтські (неіст.) |
О. | абітуріє́нтським | абітуріє́нтською | абітуріє́нтським | абітуріє́нтськими |
М. | абітуріє́нтськім абітуріє́нтському |
абітуріє́нтській | абітуріє́нтськім абітуріє́нтському |
абітуріє́нтських |
а-бі-ту-рі-є́нт-ський
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -абітурієнт-; суфікс: -ськ; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [ɐbʲitʊrʲiˈjɛnʲsʲkei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- прикметник до абітурієнт. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від нім. Abiturient «абітурієнт, випусник», від лат. abituriens (abiturientis) «той, що уходить», від присудка abīre «уходити».
Переклад[ред.]
Список перекладів | |