агарянец
Болгарська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
а-га-ря́-нец
Іменник, чоловічий рід.
Корінь: -агарян-; суфікс: -ец-
Вимова[ред.]
- МФА: [aɡa'rʲanɛt͡s]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заст. зневажл. агарянин, магометанин, мусульманин, турок ◆ Императорът и Кантакузин отбили, казваш, султан Урхановата войска от трийсет и шест кораба и ти си бил там. Чувах и аз и дано все тъй християните да побеждават агаринците. Стоян Загорчинов, «Ден последен, ден Господен», 1931-34 г. р.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від гр. αγαρηνός
Джерела[ред.]
- С. Б. Бернштейн. Болгарско-русский словарь: Около 58 000 слов - 3-е изд., стереотип. - М.:Рус. яз., 1986. - 768 с.
- Речник на българския език. Т.1 (А-Б) - 2-е доп. и прераб. изд. - София, 2001. - 1080 с.