акцептний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | акце́птний | акце́птна | акце́птне | акце́птні |
Р. | акце́птного | акце́птної | акце́птного | акце́птних |
Д. | акце́птному | акце́птній | акце́птному | акце́птним |
З. | акце́птного (іcт.) акце́птний (неіст.) |
акце́птну | акце́птне | акце́птних (іст.) акце́птні (неіст.) |
О. | акце́птним | акце́птною | акце́птним | акце́птними |
М. | акце́птнім акце́птному |
акце́птній | акце́птнім акце́птному |
акце́птних |
ак-це́п-тний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -акцепт-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- фін. прикметник до акцепт. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: акцептний
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3