артикулювати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | артикулю́ю | артикулюва́в | артикулюва́тиму | — |
| Ти | артикулю́єш | артикулюва́в артикулюва́ла | артикулюва́тимеш | артикулю́й |
| Він Вона Воно |
артикулю́є | артикулюва́в артикулюва́ла артикулюва́ло | артикулюва́тиме | — |
| Ми | артикулю́єм(о) | артикулюва́ли | артикулюва́тимем(о) | артикулю́ймо |
| Ви | артикулю́єте | артикулюва́ли | артикулю́йте | |
| Вони | артикулю́ють | артикулюва́ли | артикулюва́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | артикулю́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | артикулюва́вши | |||
| Безособова форма | артикульо́вано | |||
артикулювати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -артикул-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА : [ɐrtekʊlʲʊˈu̯ɑte] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. вимовляти звуки мови за допомогою органів мовлення. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |