атестат
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
атестат
Іменник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА : [] (одн.), [] (мн.)
прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- свідоцтво про закінчення навчального закладу ◆ Сашко атестат одержав з відзнакою Кучер
- свідоцтво про присвоєння вченого або спеціального звання ◆ Атестат старшого наукового співробітника.
- документ на право одержання грошового чи речового забезпечення військовослужбовцем або членами його сім'ї ◆ Грошовий атестат він уже оформив на неї [матір] Кучер
- посвідчення про проходження служби; рекомендація з попереднього місця служби ◆ Петушек — іноземний спеціаліст з похвальними атестатами видатних хімічних фірм
- взагалі характеристика, відзив ◆ [Л і к а р:] Старий кавалер, то так, все одно, як старий собака. [Л ю б о в:] От так атестат старим кавалерам Леся Українка
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- -
- -
- -
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова: атестовувати
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |