ач
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Вигук.
Вимова[ред.]
МФА: []
ач І[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- Уживається для вираження здивування, докору, незадоволення, захоплення і т. ін.◆ — Ач, утекла!..— мовить він голосно.— Ген-ген уже... за горою... Ну, та й дівчина ж! Панас Мирний
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерело[ред.]
ач ІІ[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- частка, уживається , щоб звернути чиюсь увагу на кого-, що-небудь. ◆ Дивилися та дивувались На новобранця чабани, Та промовляли, що й вони Таки не дурні: — Ач якого Собі ми виблагали в бога Самодержавця Шевченко
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |