банітувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	баніту́ю	банітува́в	банітува́тиму	—
Ти	баніту́єш	банітува́в банітува́ла	банітува́тимеш	баніту́й
Він Вона Воно	баніту́є	банітува́в банітува́ла банітува́ло	банітува́тиме	—
Ми	баніту́єм(о)	банітува́ли	банітува́тимем(о)	баніту́ймо
Ви	баніту́єте	банітува́ли		баніту́йте
Вони	баніту́ють	банітува́ли	банітува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	баніту́ючи
Дієприсл. мин. ч.	банітува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	баніто́ваний
Безособова форма	баніто́вано

ба-ні-ту-ва́ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — вибанітувати.

Корінь: -баніт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [bɐnʲitʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст. засуджувати кого-небудь на вигнання. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. діал. дуже сильно лаяти кого-небудь. ◆ Василь радо слухав, як мати банітувала сестру Панас Мирний

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: ban (en)

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: банітувати