безголосий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який втратив голос ◆ Від сарайчика загавкав древній і вже майже безголосий від старості пес Головко
- який має поганий або слабий голос ◆ Де там йому співати — він зовсім безголосий
- глухий, неголосний ◆ Засміявся [Панталаха] коротким, безголосим, грудним сміхом Франко
- перен. беззвучний, тихий; німий ◆ Працівників у полі не чути. Одчайдушний безголосий сум обгорнув усе Яновський
- перен. безсловесний ◆ Лис поважно докладає: «Великий господар! Се безголоса твар [риби] Пред королем своїм лику є, Радіє і танцює...» Глібов
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |