безпутний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який відзначається легковажністю; безладний, розгульний ◆ Мотря спершу дивилася на безпутне життя [Чіпчине] та плакала, та вговорювала Чіпку Панас Мирний
- непутящий ◆ Ах ти ж хлоп я безпутне. Та хіба ж можна на рідну бабусю отаке плести? Баштан
- плутаний, хаотичний ◆ Бувай здоровенька і прости, що лист якийсь безпутний — дуже гаряче! Леся Українка
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |