безпутний

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який відзначається легковажністю; безладний, розгульний ◆ Мотря спершу дивилася на безпутне життя [Чіпчине] та плакала, та вговорювала Чіпку Панас Мирний
    1. непутящий ◆ Ах ти ж хлоп я безпутне. Та хіба ж можна на рідну бабусю отаке плести? Баштан
    2. плутаний, хаотичний ◆ Бувай здоровенька і прости, що лист якийсь безпутний — дуже гаряче! Леся Українка

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]