бити

Матеріал з Вікісловника

Перейти до: навігація, пошук

Зміст

[ред.]

Українська

[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості

би́-ти

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: -б-; суфікс: -и-ти-

[ред.] Вимова

МФА: []

Українська транскрипція: [б и́ т и]

[ред.] Семантичні властивості

[ред.] Значення

  1. неперех., з прийм. в (у) стукати, ударяти по чому-небудь, об щось ◆ За кілька хвилин було чути, як вона била по клавішах і тріпала стиркою по струнах фортеп'яно, витираючи його Леся Українка
    1. хлюпатися, плескати ◆ Глухо бив морський при­бій у берег Трублаїні
  2. перех., кого. завдавати ударів кому-небудь ◆ Хоча лежачого й не б'ють, То й полежать не дають Шевченко
    1. кого, по кому — чому, перен. спрямовувати які-небудь дії, заходи проти когось, піддавати гострій критиці, викривати кого-, що-небудь ◆ [Вітровий:] Скли­кайте, Іване Петровичу, загальні збори колгоспу і по­чинайте бити ледарів і тих, хто їх покриває Корнійчук
    2. чим, перен. завдавати страждання кому-небудь ◆ — Побила б тебе лиха година, як ти мене б'єш на ста­рість отими словами! Коцюбинський
  3. перех. завдавати поразки кому-небудь, перемагати ворога в бою, на війні ◆ — Читав я книжку по історії, все в ній сказано, як ще наші предки, запорізькі козаки, били німецьких рейтарів Панч
  4. перех. позбавляти життя, убивати кого-небудь ◆ Троянці, як чорту озлились. Рутульців били наповал Котляревський
    1. полюючи, заби­вати дичину ◆ Він левів полює, левіафанів ловить, б'є пташок Леся Українка
  5. неперех. ударами по чому-небудь створювати звуки ◆ Гай примарний. Вечір. Літо. Спить у вербах вітровій. Десь далеко б'ють копита Сосюра
    1. у що. грати на деяких ударних музичних інструментах ◆ Музики грають, у бубон б'ють Марко Вовчок
    2. ритмічними ударами, дзвоном позначати час (про годинник) ◆ Дев'ять. Годинник б'є в кутку Бажан
    3. безос. ◆ — Це скільки б'є?— запитав у доглядачки Ле
    4. бемкати, звучати (про дзвін) ◆ Бий, дзвоне, бий, Хмару розбий, Нехай хмара На тата­ри, А сонечко на христьяне [християни], Бий, дзвоне, бий! Шевченко
    5. видавати характерні урив­часті звуки (про деяких птахів) ◆ Ніч була темна й за­душлива, в хлібах дзвінко били перепели Панч (Панч, Гомон. Україна, 1954, 108).
  6. неперех. стріляти ◆ У дзвони дзвонять, в гармати б'ють
  7. перех. розбивати, розколювати на шматки ◆ П'є [Тимоха], гуляє, пляшки, вікна б'є Квітка-Основ'яненко
    1. топтати, толочити ◆ Вона [Соломія] рвала його [очерет], ламала, крутила і била ногами Коцюбинський
  8. у сполуч. з ім., перех. певним способом виготовля­ти або обробляти що-небудь
  9. неперех. з силою вириватися назовні (про рідину, повітря і т. ін.); витікати сильним струменем ◆ З-під коріння липи било джерело погожої води і відтак впли­вало до потока Франко
  10. неперех. з особливою силою діяти на чуття люди­ни, проникати, доноситися куди-небудь (про запах, світ­ло і т. ін.) ◆ У вікна било полудневе проміння Коцюбинський
    1. перев. безос., від кого — чого, перен. яскраво виражатися зовнішніми ознаками (про риси характеру, властивості і т. ін.); ви­промінюватися (в 2 знач.) ◆ На її погляд, він був гарний: од його високого чола били чесність і шляхетність Коцюбинський
  11. кого, перех. трясти, трусити (про сильне діяння хвороби і т. ін.) ◆ Очі горіли огнем, уста тремтіли, і вся вона трусилась, мов трясця її била Панас Мирний
    1. безос. ◆ Змерзла я — так мене й б'є Ганна Барвінок
  12. неперех., розм. сіпатися, пульсувати ◆ Спазма перещіпнула голос. Коло ока б'ють живчики. Я зараз заплачу Коцюбинський
  13. на кого — що, неперех., перен., розм. розра­ховувати на кого-, що-небудь; мати на увазі щось ◆ Розумний б'є на те, що справді в нього є, а дурень дум­кою, як кажуть, багатіє Глібов
  14. перех. виводити з гри, забирати фігуру або карту противника ◆ Захищаючись, чорні б'ють слона Посібник з гри у шахи

[ред.] Синоніми

[ред.] Антоніми

[ред.] Гіпероніми

[ред.] Гіпоніми

[ред.] Фразеологізми

[ред.] Споріднені слова

[ред.] Етимологія

Від Шаблон:етимологія:бити

[ред.] Переклад

[ред.] Джерела