ближчати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бли́жчаю бли́жчав бли́жчатиму  —
Ти бли́жчаєш бли́жчав
бли́жчала
бли́жчатимеш бли́жчай
Він
Вона
Воно
бли́жчає бли́жчав
бли́жчала
бли́жчало
бли́жчатиме  —
Ми бли́жчаєм(о) бли́жчали бли́жчатимем(о) бли́жчаймо
Ви бли́жчаєте бли́жчали бли́жчайте
Вони бли́жчають бли́жчали бли́жчатимуть  —
Дієприкм. теп. ч. бли́жчающий
Дієприкм. мин. ч. бли́жчавший
Дієприсл. теп. ч. бли́жчая
Дієприсл. мин. ч. бли́жчав, бли́жчавши
Пас. дієприкм. теп. ч. бли́жчаемый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма бли́жчаовано

бли́ж-ча-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -ближ-; суфікси: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ставати ближчим; наближатися. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Рев юрби ближчає Леся Українка

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]