бренькати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бре́нькаю | бре́нькав бре́нькала | бре́нькатиму | — |
| Ти | бре́нькаєш | бре́нькав бре́нькала | бре́нькатимеш | бре́нькай |
| Він Вона Воно |
бре́нькає | бре́нькав бре́нькала бре́нькало | бре́нькатиме | — |
| Ми | бре́нькаєм(о) | бре́нькали | бре́нькатимем(о) | бре́нькаймо |
| Ви | бре́нькаєте | бре́нькали | бре́нькайте | |
| Вони | бре́нькають | бре́нькали | бре́нькатимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | бре́нькаючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бре́нькавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
бре́нь-ка-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -бреньк-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈbrɛnʲkɐte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- утворювати короткі дзвенячі звуки; дзенькати [≈ 1][▲ 1] ◆ Розмова уривалась лише тоді, як бренькав дзвоник на дверях Смолич
- на чому. невміло або недбало грати на музичному інструменті [▲ 2] ◆ Панни познайомились і завели веселу розмову; бренькали на гітарі, а потім пішли танцювати Нечуй-Левицький
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |