брик

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Вигук.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. уживається як присудок за значенням брикати 1 і брикатися 1. ◆ Ой чук-брик з рогом бик
2. уживається як присудок за знач. брикнути. ◆ — От би куди стрілу пустити/ — подумав він. — Горобців би з п'ять можна положити. Та гарно так. Тілько — цок! Горобець брик! — тілько пір'ячко посипалося Панас Мирний

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: брикливість прикметники: брикливий дієслова: брикати, брикнути, вибрикнути, вибрикувати

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:брикати

Переклад

Список перекладів

Джерело

• Словник УЛІФ: брик