бришкати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бри́шкаю | бри́шкав | бри́шкатиму | — |
| Ти | бри́шкаєш | бри́шкав бри́шкала | бри́шкатимеш | бри́шкай |
| Він Вона Воно |
бри́шкає | бри́шкав бри́шкала бри́шкало | бри́шкатиме | — |
| Ми | бри́шкаєм(о) | бри́шкали | бри́шкатимем(о) | бри́шкаймо |
| Ви | бри́шкаєте | бри́шкали | бри́шкайте | |
| Вони | бри́шкають | бри́шкали | бри́шкатимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | бри́шкающий | |||
| Дієприкм. мин. ч. | бри́шкавший | |||
| Дієприсл. теп. ч. | бри́шкая | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бри́шкав, бри́шкавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | бри́шкаемый | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | бри́шкаовано | |||
бри́ш-ка-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -бришка-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- недок., розм. поводитися чванливо; чванитися, задаватися. ◆ Голову змінили, щоб не бришкав, що «ось ми то! Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ◆ [Храпко:] Правду кажучи, що з того, що ти будеш бришкати та вгору нестись Панас Мирний
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |