брунатний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | бруна́тний | бруна́тна | бруна́тне | бруна́тні |
Р. | бруна́тного | бруна́тної | бруна́тного | бруна́тних |
Д. | бруна́тному | бруна́тній | бруна́тному | бруна́тним |
З. | бруна́тного (іcт.) бруна́тний (неіст.) |
бруна́тну | бруна́тне | бруна́тних (іст.) бруна́тні (неіст.) |
О. | бруна́тним | бруна́тною | бруна́тним | бруна́тними |
М. | бруна́тнім бруна́тному |
бруна́тній | бруна́тнім бруна́тному |
бруна́тних |
бру-на́т-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -брунат-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [brʊˈnɑtnei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- коричневий; темно-жовтий. ◆ Оддаль кінський щавель, зруділий на сонці, куривсь брунатним димом М. М. Коцюбинський
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
Список перекладів | |