брьохнутися
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | брьо́хнуся | брьо́хнувся брьо́хнувсь | брьо́хнуся, брьо́хнусь | — |
| Ти | брьо́хнешся | брьо́хнувся брьо́хнувсь | брьо́хнешся | брьо́хнися, брьо́хнись |
| Він Вона Воно |
брьо́хнеся | брьо́хнувся, брьо́хнувсь брьо́хнулася, брьо́хнулась брьо́хнулося, брьо́хнулось | брьо́хнеться | — |
| Ми | брьо́хнем(о)сяя | брьо́хнулися | брьо́хнем(о)ся, брьо́хнемомсь | брьо́хнім(о)ся, брьо́хнімсь |
| Ви | брьо́хнетеся | брьо́хнулися | брьо́хніться | |
| Вони | брьо́хнуться | брьо́хнулися, брьо́хнулись | брьо́хнуться | — |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | — | |||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | ||||
| Безособова форма | — | |||
брьохнутися
Дієслово, доконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.
Корінь: -брьохнутися-.
Вимова[ред.]
- МФА: [brʲɔxnʊtesʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- док., розм. те ж саме, що брьохнути 1. ◆ Раптом я почув постріл, і один німець, що волочив мене за ногу, брьохнувся мертвий поруч мене Іван Ле
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |