брязнутися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бря́знуся	бря́знувся бря́знувсь	бря́знуся, бря́знусь	—
Ти	бря́знешся	бря́знувся бря́знувсь	бря́знешся	бря́знися, бря́знись
Він Вона Воно	бря́знеся	бря́знувся, бря́знувсь бря́знулася, бря́знулась бря́знулося, бря́знулось	бря́знеться	—
Ми	бря́знем(о)сяя	бря́знулися	бря́знем(о)ся, бря́знемомсь	бря́знім(о)ся, бря́знімсь
Ви	бря́знетеся	бря́знулися		бря́зніться
Вони	бря́знуться	бря́знулися, бря́знулись	бря́знуться	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.	—
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

бря́з-ну-ти-ся

Дієслово, доконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -брязн-; суфікс: -у; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА: [ˈbrʲɑznʊtesʲɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. док., розм. важко, з шумом упасти. ◆ Убігши у хату, так і брязнулась жінці у ноги, що доглядала її Митрика Г. Ф. Квітка-Основ'яненко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: брязнутися