бунтарство
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Іменник.
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- виявлення непокори, виступ проти пригнічення ◆ Пан староста зволять мене випитати тілько про ті незаконності і бунтарства, про які там стоїть у реляції Франко
- непокірливість, схильність до бунту, протесту ◆ Може тоді й запало вперше в його [Т. Шевченка] душу зернятко бунтарства, непокірливості лихій долі Іваненко
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |