бурхливий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	бурхли́вий	бурхли́ва	бурхли́ве	бурхли́ві
Р.	бурхли́вого	бурхли́вої	бурхли́вого	бурхли́вих
Д.	бурхли́вому	бурхли́вій	бурхли́вому	бурхли́вим
З.	бурхли́вого (іcт.) бурхли́вий (неіст.)	бурхли́ву	бурхли́ве	бурхли́вих (іст.) бурхли́ві (неіст.)
О.	бурхли́вим	бурхли́вою	бурхли́вим	бурхли́вими
М.	бурхли́вім бурхли́вому	бурхли́вій	бурхли́вім бурхли́вому	бурхли́вих

бур-хли́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бурх-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [bʊrˈxlɪu̯ei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який бурхає, бушує. ◆ Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий І. Я. Франко
2. перен. сповнений подій, хвилювань; неспокійний. ◆ Захотілось бурхливого життя. Мене вже давно тягло повчителювати в робітничих центрах Васильченко
3. перен. який виявляється з великою силою; дуже сильний, палкий. (про почуття та їх вираження). ◆ Мовчазні, похмурі, ніби й не прихильні до Мухтарова, люди схопилися з лав і бурхливою овацією покрили його слова Іван Ле
4. дуже швидкий; нестримний (про розвиток, зростання чого-небудь). ◆ підвищена чутливість організму до дії різних агентів на слизову оболонку… веде до бурхливої реакції слизової оболонки порожнини носа.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

який бурхає, бушує

сповнений подій, хвилювань; неспокійний

який виявляється з великою силою; дуже сильний, палкий

дуже швидкий; нестримний

Джерела

• Словник УЛІФ: бурхливий