буріти
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бурі́ю | бурі́в бурі́ла | бурі́тиму | — |
| Ти | бурі́єш | бурі́в бурі́ла | бурі́тимеш | бурі́й |
| Він Вона Воно |
бурі́є | бурі́в бурі́ла бурі́ло | бурі́тиме | — |
| Ми | бурі́єм(о) | бурі́ли | бурі́тимем(о) | бурі́ймо |
| Ви | бурі́єте | бурі́ли | бурі́йте | |
| Вони | бурі́ють | бурі́ли | бурі́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | бурі́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бурі́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
бу-рі́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -бур-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- недок. ставати бурим; набувати бурого кольору ◆ Під час сушіння м'якоть різаних овочів швидко буріє
- виднітися, виділятися бурим кольором [▲ 2] ◆ Де-де буріє останнє просо і пізня гречка спіє
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |