бухнути

Українська

бу́хнути

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бу́хну	бу́хнув бу́хнула	бу́хну	—
Ти	бу́хнеш	бу́хнув бу́хнула	бу́хнеш	бу́хни
Він Вона Воно	бу́хне	бу́хнув бу́хнула бу́хнуло	бу́хне	—
Ми	бу́хнем	бу́хнули	бу́хнем(о)	бу́хнім(о)
Ви	бу́хнете	бу́хнули		бу́хніть
Вони	бу́хнуть	бу́хнули	бу́хнуть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

бухнути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -бух-; суфікси: -н-у; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ˈbuxnʊte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. док. перех. і неперех. однокр. до бухати. ◆ Глухо бухнули гранати, задрижали береги П. М. Воронько
2. перех., розм. ликнути багато чого-небудь. ◆ Євгенію мовби води холодної бухнув у лице [селянин] І. Я. Франко
3. витратити на що-небудь, вкласти дуже багато грошей у щось. ◆ Більше як 10 000 бухнув я в нього [у титул] І. Я. Франко
4. неперех., розм. важко впасти. ◆ Сусідка трохи не бухнула в воду І. С. Нечуй-Левицький

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

однократне до бухати
Російськаru: бухнуть (ru)

ликнути багато чого-небудь

витратити на що-небудь, вкласти дуже багато грошей у щось
Російськаru: вбабахать (ru)

важко впасти
Російськаru: плюстнуться (ru)

бухну́ти

Джерела

• Словник УЛІФ: бухнути