біглий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | бі́глий | бі́гла | бі́гле | бі́глі |
| Р. | бі́глого | бі́глої | бі́глого | бі́глих |
| Д. | бі́глому | бі́глій | бі́глому | бі́глим |
| З. | бі́глого (іcт.) бі́глий (неіст.) |
бі́глу | бі́гле | бі́глих (іст.) бі́глі (неіст.) |
| О. | бі́глим | бі́глою | бі́глим | бі́глими |
| М. | бі́глім бі́глому |
бі́глій | бі́глім бі́глому |
бі́глих |
бі́г-лий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -біг-; суфікс: -л; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈbʲiɦlei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заст. який утік від когось або від чогось. ◆ — Біглий хлоп ти, бидло, а не козак,— спалахнув архімандрит Тулуб
- у знач. ім. утікач, утікачка. [≈ 2] ◆ Троянці з біглими змішались Котляревський ◆ – Ви передержанці! – заревів писар, – ви передержуєте біглих? Десяцькі! шукайте скрізь, …поки знайдеться Левко Г. Квітка-Основ'яненко
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |