біліти
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Дієслово.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ставати, робитися білим, світлим, ясним ◆ Біліє місяць; люди сплять Шевченко
- ставати, робитися блідим; бліднути ◆ Опісля, як було побачить [Павло] тую дівчину, біліє, тікає геть Марко Вовчок
- виділятися білим кольором; види ітися (про що-небудь біле) ◆ Цвітуть сади, біліють хати. А на горі стоять палати Шевченко
- світитися білим відблиском ◆ В очереті біліла срібною стрічкою Расава Нечуй-Левицький
- цвісти білим, світлим цвітом ◆ Цвітуть бузки, садок біліє І тихо ронить пелюстки Рильський
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |