Перейти до вмісту

біснуватий

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. біснува́тий біснува́та біснува́те біснува́ті
Р. біснува́того біснува́тої біснува́того біснува́тих
Д. біснува́тому біснува́тій біснува́тому біснува́тим
З. біснува́того (іcт.)
біснува́тий (неіст.)
біснува́ту біснува́те біснува́тих (іст.)
біснува́ті (неіст.)
О. біснува́тим біснува́тою біснува́тим біснува́тими
М. біснува́тім
біснува́тому
біснува́тій біснува́тім
біснува́тому
біснува́тих

біс-ну-ва́т-ий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -біс-; суфікси: -н-уват-; закінчення: -ий

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. заст. психічнохворий, божевільний ◆ [Р і ч а р д, бере від Деві молота і замахує ним):] Гей, одступіться! …здіймається лемент: «Він біснуватий!» Леся Українка
  2. у знач. ім. про божевільну людину ◆ Оженився дурний та взяв біснувату, та не мали що робити — підпалили хату Українське прислів'я
  3. розм. лютий, роздратований, розгніваний; несамовитий ◆ Зробився Турн наш біснуватим, Реве, як ранений кабан Котляревський

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]