вавілонська блудниця

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Тип та синтаксичні ознаки[ред.]

ва-ві-ло́н-ська блу́д-ни-ця

Стійка словосполука (крилатий вислів). Використовується як іменна група.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. про велику грішницю, розпусницю, повію тощо. ◆ Вигибали цілі села, а на місце загиблих Москва присилала своїх тамбовців, орловців, вологодців — насаджувала в Україну як це навчила робити вавілонська блудниця Єкатерина Вторая, колоністів. , «Litopys Holhoty Ukraïny — Том 6 — Сторінка 700», 2008

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]